Втулка приварна ISO 13918 - це кріплення, що являє собою металевий циліндр з повним внутрішнім метричним різьбленням. З одного кінця має плоску головку круглої форми, з невеликим хвостиком у центрі. Кріплення в основному здійснюється конденсаторним зварюванням. Розряд електрики, накопичений у конденсаторі, проходить через приварний елемент і металеву поверхню. Підкладка втулки (разом із хвостиком) і область металу під нею плавиться, що робить контакт злитим і нерухомим. Використовується для створення надійних з'єднань у металевих конструкціях.

Матеріал виготовлення: сталь
Сталь є одним з найпоширеніших матеріалів, які використовуються для виробництва метизів.
Основні властивості сталі, які забезпечують її використання для виробництва метизів, включають:
Міцність: Сталь має високу міцність, що дозволяє виробляти з неї метизи з високою ступенем навантаження.
Жорсткість: Сталь має високу жорсткість, що забезпечує стійкість метизів до деформацій та зносу.
Корозійна стійкість: Сталь може бути оброблена спеціальними способами для забезпечення стійкості до корозії та окислення.

Клас міцності 4,8 відносяться до кріплення стандартної міцності. Такі болти можна використовувати для ненавантажених конструкцій. Кріпильні вироби можна використовувати, щоб прикріпити до стіни полицю, зібрати лавку, спорудити паркан і т. д. Для більшості ремонтних і монтажних робіт, особливо побутових, вони теж підходять.
Для болтів передбачено 10 класів міцності: 3.6; 4.6; 5.6; 5.8; 6.6; 6.8; 8.8; 9.8; 10.9; 12.9. Найміцніші металовироби (клас 12.9).